Весела прогулянка, каштанопад

 Ріс на дереві каштан,

А дерево - на горбочку.

Мав, із колючок, жупан,

Ще й коричневу сорочку.

На гілочці він висів́,

Дозріваючи все літо.

А додолу полетів,

- Як подув осінній вітер!

Та й, із гуркотом, упав Мухоморові на шапку.

І страшенно налякав Ще малу зелену жабку!

Разом з нею, не на жарт,

Сполохалась гусеничка.

Затремтіла, і, з листка,

Гепнулася у травичку