ПОРАДИ ФАХІВЦІВ

Дитина і комп’ютер: що раніше, то ліпше?

Комп’ютеризація змінила дитинство: навіть однорічні малюки вже вміють вмикати комп’ютери, ноутбуки, щоб подивитися мультфільми на YouTube, пограти в ігри тощо. Діти проводять чимале часу за моніторами... Однак чи безпечно це? Чи не шкодить це їхньому розвитку? І взагалі: чи потрібний дошкільнику комп’ютер?

***** 

Вплив комп’ютерних технологій на розвиток сучасного суспільства є очевидним. Вони запо­лонили практично всі сфери діяльності людини. Система освіти — не виняток. Упровадження ін­формаційно-комунікаційних технологій в освіт­ній процес стало пріоритетним напрямом модер­нізації української освіти в цілому й дошкільної зокрема. Будьмо реалістами: наразі складно уяви­ти якісний освітній процес без використання комп’ютерних технологій.

Комп’ютер та дошкільник: за чи проти? Чого більше — шкоди чи ко­ристі — приносить дитині використання комп’ютера? Ці запитання — складні й багатоаснектні і, на мою думку, не мають однозначних відпо­відей. Як у противників, так і в прибічників комп’ютеризації є чимало переконливих аргументів.

З одного боку, ми не можемо повністю обмежити доступ дитини дошкіль­ного віку до комп’ютера. Від такої заборони користі мало. Адже здебільшого діти віком 5—6 років уже освоїли батьківські «айфони», планшети, комп’юте­ри, ноутбуки, вправно оперують «бродилками-стрілялками» тощо.

З іншого боку, неможливо ігнорувати негативний вплив комп’ютерної техніки на здоров’я дитини — психічне напруження, перевтома зорового аналізатора, статичність пози, соціальна ізоляція, формування залежно­сті тощо. Проводячи дозвілля за комп’ютером, дитина часто нехтує рухо­вою активністю, прогулянками на природі, спілкуванням з однолітками.

Та чи варто забороняти дітям використовувати гаджети? Чи мають батьки й педагоги можливість проконтролювати цей стихійний процес, максимально обмежити негативний вплив комп’ютера на дитину, навчи­ти її правил роботи з комп’ютером? Гадаю, що необхідність оволодіння дошкільниками комп'ютерною грамотою очевидна.

З якого віку варто розпочинати ознайомлення дитини з комп’ютером? Оптимальний варіант — коли в дитини з’являється інтерес до комп’юте­ра. Звісно, слід ураховувати індивідуальний рівень її розвитку. ї лише під керівництвом дорослих, лімітовано в часі та з поясненнями, як працювати з комп’ютером — від простого до складного (відповідно до віку дитини). У такому разі використання комп’ютера не заважатиме, а лише сприятиме розвитку дошкільника.

Комп’ютерні ігрові та навчальні програми для дошкільників мають бути розвивальними, відповідати інтересам дитини та реалізовувати її прагнення до творчості. Ідеться про графічні редактори для малювання, конструктори казок і мультфільмів, тренажери для оволодіння тими чи тими навичками, пазли, музичні ігри, розв’язання дидактичних завдань (вивчення і розрізнення кольорів, тварин, цифр, літер тощо).

Слід накласти табу на агресивні ігри з елементами насильства, руйнів­них дій, переслідувань тощо. Також необхідно пильнувати за дотриманням дитиною гігієнічних вимог щодо використання комп'ютера. Окрім того, потрібно врахувати тривалість розвивальних ігор, рівень допустимого ін­телектуального навантаження і стимулювання пізнавального інтересу, щоб уникнути деструктивного впливу ігор на психіку дитини, розвитку в неї ігроманії. Адже жодний результат комп’ютерної гри не вартий значного на­пруження функціональних систем організму дитини чи її перевтоми.

Дотримання ергономічних, педагогічних і психологічних вимог до використання дошкільниками комп'ютера дасть змогу застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в дошкільній освіті на високому науково-технологічному та методичному рівнях 

****

Змоделюємо ситуацію. Підходить п'ятирічна дівчин¬ка з планшетом до батька і просить: «Допоможи мені як експерт!". Батько дивуєть¬ся: «У чому саме?». На що дівчинка запитує: «А ти вмієш читати?». Така ситуація — це реалії сьогодення.

Дедалі частіше трапляється, що діти більше за дорос¬лих знають про можливості того чи того гаджета.

Учені з'ясували, що використання електронних книг, смартфонів і планшетів дошкільниками має певну користь: освітні мобільні додатки допомагають дітям учитися читати і пізнавати нове про навколишній світ. Однак використання таких при¬строїв з метою відволікти і заспокоїти дитину — не¬допустиме. Це шкодить її емоційному розвитку, пе-решкоджає спілкуванню з однолітками тощо.

П’ятирічний дошкільник може втримувати довільну уваїу лише 7,5 хв. У такому разі постає запитання: скільки часу він може з користю для себе «спілкуватися» з гаджетами?

Використання мобільних додатків, електронних книг і планшетів дітьми, які ще не досягли дворічного віку, не-бажане. Однак здебільшого ознайомлення малечі з гадже-тами відбувається мимоволі. І цього не уникнути.

Найліпше, коли дошкільники опановують електронні пристрої разом із батьками. Доведено, що безпо¬середнє спілкування дошкільників з батьками з освітньою метою є найефективнішим методом навчання.

Науковці з усього світу б'ють на сполох: якщо діти заспокоюються за допомогою електронних пристроїв, то як їм навчитися керувати своїми емоціями? Окрім того, активне використання дітьми гаджегів у ранньому віці перешкоджає розвитку в них емпатії, опануван¬ню ними навичок спілкування та спільного розв’язання проблем: зазвичай діти навчаються цього під час ігор і спілкування з друзями.

До того ж сенсорні екрани не дають дошкільникам змоги розвивати моторно-рухові навички. Так, американський педіатр Ліндсі Марцолі (Lindsay Marzoli) стверджує, що використання сенсорних екранів дітьми негативно впливає на розвиток їхніх м’язів пальців і кистей рук.

Відомо, що діти працівників компаній-гігантів Силіконової долини (Google, Apple, Yahoo, Hewlett-Packard тощо) відвідують школу, у якій немає комп’ютерів! Цікаво, що для розвитку аналітичного мислення цих школярів використовують звичні, не пов’язані з новітніми технологіями, інструменти: ручки, олівці, швейні голки, іноді навіть глину тощо.

На мою думку, є сенс також нагадати затятим при-хильникам використання новітніх інформаційних технологій у роботі з дошкільниками, що освіта — це насамперед людські переживання, отримання досвіду, привласнення культури.

Звісна комп'ютерна грамотність необхідна, щоб протистояти викликам сучасності. Проте комп'ютерні технології стають дедалі інтуїтивно зрозумілішими. простішими. Таж немає причин, через які дитина не зможе освоїти їх. коли стане старшою

***** 

Стан здоров’я дітей є одним з основних критеріїв якості умов їх виховання, навчання, харчування, оздоровлення та проживання.

Формування в дошкільників культури здоров’я, потреби у здоровому способі життя залежить насамперед від батьків та осіб, які їх замінюють, а також від педагогів. Безумовно, це стосується і питання використання дітьми комп'ютерної техніки та засобів мобільного зв’язку.

За соціологічними дослідженнями, в Україні діти, які мають удома комп’ютер, не завжди використовують його для отримання додаткових знань. У цьому контексті варто згадати про таке поняття, як «лудоманія» (від лат. ludns — «гра»), тобто про ігрову залежність. Водночас наразі зростає залежність дітей від інтернету, мобільного зв’язку тощо.

Особливо гостро останнім часом постає питання впливу на здоров’я дітей електромагнітного поля від базових станцій мобільного стільникового зв’язку. За даними Інституту гігієни та медичної екології їм. О. М. Марзеєва НАМН України, електромагнітне випромі-нювання, що утворюється при роботі станції стільникового зв’язку, є біологічно діючим чинником, що в разі систематичної дії на організм дитини призводить до виникнення необоротних змін у діяльності нервової, серцево-судинної, ендокринної та інших систем. Ідеться про величини, які перевищують гранично допустимі норми.

Водночас використання у навчальних закладах бездротового доступу до мережі Інтернет (Wi-Fi) може спричинити функціональні порушення імунної системи та негативні зрушення біохімічних процесів організму дитини через дію електромагнітного випромінювання (ЕМВ) ультрависокої (2,4 ГГц) та надвисокої частоти (5,1 ГГц) у разі виявленого сумарного рівня ЕМВ у приміщеннях, обладнаних точками доступу Wi-Fi, у межах 03-3,0 В/м або 0,25-2,5 мк Вт/см2.

Ступінь функціональних порушень і патологічних процесів в організмі дитини залежить від рівня електромагнітного ви-промінювання, часу опромінення, діапазону частот та параметрів переривчастості.

Наразі готують зміни до Державних санітарних правил і норм 5.5.6.009-98 «Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки у навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах». Попередньо фахівці Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва НАМН України здійснили комплексну науково-дослідну роботу щодо обгрунтування гігієнічних критеріїв безпечного використання сучасної комп’ютерної техніки в освітньому процесі.

Інтенсифікація педагогічних технологій, зокрема комп’ютеризація освітнього процесу, потребує удосконалення системи формування здоров’я дітей, зокрема створення сприятливого навколишнього середовища, дотримання вимог санітарного законодавства, забезпечення свідомого контролю власного здоров’я кожною дитиною, набуття навичок здорового способу життя.

****** 

Чи потрібний дошкільнику комп’ютер? Якщо потріб­ний, то з якого віку? Перш ніж відповісти на ці запитання, варто поміркувати: з якою метою ми вводимо комп’ютер у життя дитини (хоча здебільшого комп’ютер входить у життя ще до початку відвідування нею дитячого сад­ка).

Можливо задля того, щоб допомогти дошкільнику роз­виватися й активно пізнавати навколишній світ.

Користуватися мишкою дошкільникам зазвичай складно, адже дрібна мото­рика в них іще не розвинена. Тож варто використовувати планшети: для їх опа­нування дитина послуговується вже звичним «робочим інструментом» — рукою. Розвивальних ігор для цих гаджетів розроблено чимало.

Однак складно уявити, як у сучасних реаліях можливо забезпечити дитячі сад­ки планшетами. Зрештою, і гострої необхідності в цьому немас. Це — технічний аспект питання.

Другий аспект — методичний. Використовувати комп’ютер тоді, коли педагог може провести наочний експеримент, показати дитині реальний предмет, «жи­вий» природний об'єкт, дати доторкнутися до нього, не лише не варто, а й недо­речно та непрофесійно. Таке використання комп'ютера вказує на лінь і безвідпові­дальність педагога. Тож комп'ютер доцільно використовувати тоді, коли без нього складно обійтися. Наприклад, щоб показати дітям у Києві Карпати або як розкві­тає квіточка, вилуплюється курчатко тощо.

Ознайомлювати дошкільників з комп’ютером у дитячих садках варто під час групових занять. У такому разі комп’ютер стає цен тром діалогу, допомагає педаго­гу мотивувати дітей, залучати їх до роботи, розгортати для них цікаву пізнавальну діяльність.

Для індивідуальної роботи комп'ютер знадобиться дитині вже у школі, коли потреба у ньому постане гостріше. Тоді неактуальними стануть зазначені вище технічні проблеми, а також у дітей уже буде розвинене критичне мислення.

*****

В умовах інформаційного суспільства екранні медіа стають потужним аген том впливу на дітей дошкільного віку. Що раніше й активніше діти починають контактувати з комп'ютером, то інтенсивніше їх соціалізація реалізується за сценарієм медіа-соціалізації. Це зумовлює ризики, специфічні для кожної вікової категорії ді тей і пов'язані з психологічними особливостями їхнього розвитку.

Ризики перших двох років життя — це так звані фонові ризики. Зазвичай діти цього віку ще не мають можливості самостійно за власним бажанням вмикати комп’ютер і не проявляють до нього активного інтересу. Однак дорослі вмикають гаджети для себе і за таких умов залучають дітей до пасивного споживання медіа-продукції.

У дошкільному віці для дітей, які активно споживають медіа-продукцію, іс¬нують такі ризики, як виникнення затримки розумового (формування візуально- образного типу сприймання і мислення), мовленнєвого й емоційного розвитку та формування викривлених знань і уявлень про навколишній світ.

Негативним наслідком тотальної комп’ютеризації є засвоєння дошкільника¬ми хибних комунікативних та поведінкових моделей. Природна соціальна діяльність, під час якої діти вчаться спілкуватися і поводитися, — це сюжетно-рольові, а не комп’ютерні ігри.

Дослідники виокремлюють такі основні ризики медіа-соціалізації дітей дошкільного віку:

—      формування безсистемних фрагментарних знань;

-        формування викривлених уявлень про соціальну дійсність (соціальні цінності, правила, норми тощо);

-        згортання пізнавальних інтересів і діяльності;

—      звуження кола інтересів і соціальних контактів.

Надмірне захоплення дітей віртуальним світом, активне включення у створений ними віртуальний простір витісняє з їхнього життя природні вікові інтереси і специфічні дитячі види діяльності, звужує коло «живих» соціальних контактів.

Раннє, тривале та систематичне контактування з комп’ютером, споживання медіа-продукції призводить до негативних і навіть деструктивних змін у дитячій психіці та поведінці.