Будьмо толерантними!Знедолена природою дитина не повинна знати, що вона малоздібна, що у неї слабкий розум, слабкі сили. Виховання такої дитини повинно бути у сто разів ніжнішим,чуйнішим, дбайливішим. (В. О. Сухомлинський)
Кожна дитина особлива і прийшла у цей світ для того, щоб її любили. Та є «діти-ангели», про яких говорять − «особливі діти», щоб підкреслити ті особливі потреби, які відрізняють їх від інших дітей. В них все по-іншому: і розвиток, і сприйняття світу; та вони здатні відчувати і думати, тому заслуговують на те, щоб бути почутими. Незалежно від стану здоров’я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, іншої національності, «особливі діти» мають право на повноцінне життя, освіту, якість якої не має відрізнятися від якості освіти здорових дітей. Важливим показником розвитку суспільства є гуманне, турботливе й милосердне ставлення до дітей із особливими потребами. Концепція освіти нашого закладу відображає одну з головних демократичних ідей – усі діти є цінними й активними членами суспільства. Заклад дошкільної освіти №425 є комбінованим, в якому виховуються діти з різними порушеннями мовлення. Проте в останні роки наш заклад відвідують діти з особливими освітніми потребами. А саме: діти з ДЦП, синдромом Дауна, діти з порушеннями зору та слуху, діти інших національностей, які мають мовний бар’єр та інший колір шкіри. Основним завданням педагогічного процесу закладу дошкільної освіти є створення особливої атмосфери щодо «особливої дитини», а саме: в закладі домінує не жалість до такої дитини, а турбота, чуйність і тактовна взаємодія, з одного боку, а з іншого – ставлення до дитини з особливими потребами як до рівноправного члена колективу. В групах, де виховуються діти з різними порушеннями, наголос робиться в першу чергу на розвиток сильних якостей та талантів дітей, а не на їхні фізичні та розумові проблеми або зовнішній вигляд. Взаємодія «особливої дитини» з колективом однолітків сприяє її фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвитку. При цьому діти з типовим розвитком демонструють відповідні моделі поведінки дітям з особливими потребами і мотивують їх до цілеспрямованого використання нових знань і вмінь. Діти з особливими потребами, спілкуючись з іншими дітьми, мають можливість налагодити дружні стосунки з однолітками, беруть участь у громадському житті колективу, приймаючи активну участь в загальносадових святах, виховних заходах тощо. Це цілесприямований і систематичний процес, який потребує обережного впровадження і контролю. Він передбачає певну підготовчу роботу з боку адміністрації закладу як з педагогами, так і з батьками. Педагоги під час освітнього процесу повинні слідкувати за поведінкою всіх дітей, звертати увагу на поведінку, попереджати неприємні ситуації по відношенню до особливих дітей. Виховання у дітей ставлення до людей з особливими освітніми потребами як до рівних – це не тільки обов’язок педагогів. Батьки, які перш за все несуть відповідальність за виховання своїх дітей, мають найбільший вплив на формування у них толерантного ставлення до інших дітей. Тому дуже важливо вести просвітницьку діяльність щодо толерантного відношення до людей з особливими освітніми потребами серед батьків. І найголовніше, бути прикладом для дошкільників. Найважчі зміни – це зміни, що кожен з нас намагається зробити у власному житті. Зміна світогляду потребує постійного і невтомного відстеження своїх реакцій, думок та висловлювань. Коли ми подумки перестаємо навішувати ярлики на кшталт “сліпий”, “глухий”, “німий”, “кульгавий”, «чорний» і приймаємо дитину з її особливим світом, зацікавленнями і талантами, то тільки тоді можна стверджувати, що робота над собою дала позитивні результати.
ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ 2021
|
|
