Пам'ятки для батьківПам'ятки для батьків
Пам'ятки для батьків "Увага! Ожеледиця!"
Пам'ятки для батьків: "Безпека дорожнього руху"
І. Дитина і оточення Важливою складовою соціального досвіду дитини-дошкільника мають стати знання та вміння, що забезпечують безпеку набуття цього досвіду. Діти повинні розрізняти рідних, знайомих та чужих людей. Зокрема, слід пояснити дітям, що чужі люди - це люди, не знайомі між собою. З ними слід поводитись ввічливо (не штовхати, не вести у їх присутності надто голосних розмов, не заважати, не ображати пильним розгляданням, не привертати до себе увагу). Без дозволу близьких або знайомих людей не виявляти у поведінці інтересу до чужих, не цікавитися їх пропозиціями, не розповідати незнайомим про свою сім’ю та адресу. В разі нагальної потреби, коли поруч немає знайомих людей, наприклад, коли дитина заблукала, звертатися до водія у транспорті, продавця у магазині, контролера у театрі або до кількох дорослих (краще до тих, хто з дітьми), висловлюючи свою потребу досить голосно і чітко. Якщо немає нагальної потреби, слід поводитися з незнайомими стримано, а у разі виникнення уваги до когось - повідомити про це близьку або знайому людину і порадитися, як вчинити. Педагог розповідає про небезпеку контактів з незнайомими дорослими, враховуючи, що у дітей своя уява про те, які дорослі можуть бути небезпечними, а які - ні. Більшість дітей вважає, що небезпечними є люди з неприємною зовнішністю або неохайно одягнуті. Деякі діти думають, що небезпеку становлять перш за все чоловіки з бородою. А молоді, гарно одягнуті, симпатичні жінки, дівчата та хлопці не можуть бути небезпечними. Тому важливо провести з дітьми бесіду про не збігання приємної зовнішності і добрих намірів. Для дітей молодшого та середнього віку можна використати приклади із знайомих їм казок (зла мачуха прикинулася доброю старенькою і дала царівні отруєне яблучко ...). Необхідно спеціально розглянути типові небезпечні ситуації контактів з малознайомими людьми. Наприклад: - дорослий умовляє дитину піти з ним куди-небудь, обіцяючи дати або показати щось цікаве -, говорячи, що він (вона) знайомий батьків, що виконує їх прохання; - дорослий пропонує покататися на машині; - дорослий пригощає морозивом, жуйкою. Для закріплення правил поведінки з незнайомими людьми можна запропонувати дітям спеціально підготувати ігри - драматизації (використовуючи казкові персонажі). Слід розглянути і обговорити можливі ситуації насильницької поведінки зі сторони дорослого (хапає за руку, бере на руки, затягує в машину) і пояснити дітям, як потрібно вести себе в подібних ситуаціях. Захисну поведінку необхідно відпрацьовувати в ході спеціальних тренувань. Діти повинні знати, що потрібно голосно кричати, кличучи на допомогу і звертаючи увагу навколишніх людей: “На допомогу, допоможіть, чужа людина”. Ціль педагога - навчити дітей, перш за все сором’язливих, невпевнених в собі, як себе вести, щоб навколишні зрозуміли, що здійснюється насильство ( а не переплутали із звичайними дитячими примхами). Дитині потрібно пояснити, що вона повинна вміти сказати “ні” іншим дітям, перш за все підліткам, які хочуть втягнути її в небезпечну ситуацію, наприклад: піти подивитися, що робиться на будівництві; розпалити багаття; залізти на горище будинку і вилізти на дах; спуститися у підвал; погратися в ліфті; провести дослід з ліками і пахучими речовинами; залізти на дерево, в чужий сад або город; піти в ліс або на залізничну станцію і т.д. Необхідно пояснити дітям, що небезпека може підстерегти їх не тільки на вулиці, але і вдома, тому не можна заходити в під’їзд одному, без батьків або знайомих дорослих, не можна відкривати двері чужим, навіть коли у незнайомої людини лагідний голос або коли вона називає себе знайомим батьків і знає як їх звати. Не можна повідомляти чужим людям по телефону, що вони знаходяться вдома самі, без дорослих. Можна розіграти різні ситуації: дитина вдома одна; дитина вдома з друзями, братами, сестрами; дитина вдома із дорослими. В гру бажано включити різного типу “вмовляння”, обіцянки і т.п. Можливі реальні випадки із казковими сюжетами, наприклад, “Вовк і семеро козенят”. Вдома і на вулиці діти можуть стати об’єктом фізичного та сексуального, в тому числі, насильства. Як повинен діяти вихователь, коли дитина довірила свою таємницю? Перш за все похвалити дитину за відвертість, дати зрозуміти, що їй вірять і розуміють. Не потрібно показувати свій переляк, гнів, краще втриматись від звинувачень того, хто здійснив насильство, так як це може бути людина, до якої дитина відноситься з любов’ю та відвертістю. Необхідно із розумінням зустріти прохання дитини зберегти розказане в таємниці, пояснюючи, що за допомогою інших людей можна припинити випадки насильства в інтересах дитини і насильника, прийнявши рішення: “Давай повернемося до цього через деякий час, а поки що розмова залишиться тільки між нами.” Тримати слово можна тільки до тієї пори, поки необхідність припинення ситуації, в якій знаходиться дитина, відома, коли і чому обіцянка зберегти секрет може бути порушена. Вихователь повинен усвідомити, що, можливо, він є єдиний дорослий, який знав, що відбувається з дитиною, і несе за неї відповідальність. Якщо він зрозуміє, що безсилий упоратися сам, то необхідно звернутися за допомогою до компетентних осіб (психотерапевта, психолога ...). Якщо дитина розповість про акт насильства чи жорстокості в групі, то бажано, щоб вихователь зайняв наступну позицію: - відреагував нейтрально; - дав дитині зрозуміти, що їй повірили; - захистив дитину від можливих негативних реакцій інших дітей. Однак, найчастіше всього, діти нікому не розповідають про сексуальне насильство. Вони можуть знаходитись під впливом сильної людини, відчувати страх, самотність, іноді стають агресивними. Тому вихователь повинен уважно ставитися до відхилень в поведінці дитини (особливо, якщо вони спостерігаються із поєднанням): - раптові зміни в поведінці (спокійна дитина робиться дуже збуджена, агресивна, а активна і дуже активна - стає в’ялою, уникає контактів з іншими дітьми); - ознака недосипання, перевтоми, порушення уваги (не зв’язані з перенесенням хвороби); - почуття страху по відношенню до близьких (батька, брата, матері, сусіда); - сильні реакції ляку чи огида при фізичних контактах з дорослим; - надмірний інтерес до питань сексу; - негативне відношення до власного тіла; - надмірне прагнення до позитивної оцінки; - повторні скарги на нездужання (головний біль, неприємні відчуття в області статевих органів ...) і поганий настрій. Надання допомоги дітям, які зазнали сексуального насильства, та їх батькам, неможливо без спеціальної експертизи і лікування, тому завдання вихователя зводиться до підтримки дитини і звернення до відповідних спеціалістів: медпрацівників, психологів. ІІ. Дитина і природа Необхідно розповісти дітям про взаємозв’язок і взаємодію всіх природних об’єктів, щоб вони зрозуміли головне: Земля - наш спільний дім, а людина - частина природи (наприклад, познайомити їх із впливом водоймищ, лісів, повітряного середовища, ґрунтів на життя людини, тварин, рослин). Для цього можна використати книжки-посібники “Вікна в твій світ”, відповідну художню літературу. Потрібно знайомити дітей з проблемами забруднення навколишнього середовища, пояснити, як погіршення екологічних умов відбивається на людині і живій природі, розповісти про те, що людина, вважаючи себе господарем Землі, багато років використовувала для свого блага все, що її оточувало (ліси, моря, гори, тварин ...), однак вона виявилася поганим господарем: винищила ліс, багато тварин, птиці, риби; побудувала заводи і фабрики, які отруюють повітря, забруднюють воду і ґрунт і т.п. Погіршення екологічної ситуації дуже впливає на здоров’я людини. Необхідно пояснити дітям, що виконання певних вимог дорослих (пити кип’ячену воду, мити фрукти і овочі, мити руки перед їжею і т.п.) може зберегти від захворювань, а іноді й врятувати життя. Дітям молодшого віку можна, наприклад, нагадати відому казку про сестричку Оленку і братика Іванка (“не пий з копитця - козенятком станеш”), яка допоможе усвідомити, що вживання брудної води може привести до небажаних наслідків. З дітьми старшого дошкільного віку можна організувати різні досліди із мікроскопом, лупою, фільтрами для наочної демонстрації того, що міститься у воді. Потрібно розповісти дітям, що небезпечними для здоров’я стали також традиційно чисті джерела питної води: колодязі, водоймища, річки, водопровід (особливо весною), тому не слід пити воду, де б то не було, без попереднього очищення різними способами. Вихователь навчає дітей бережного ставлення до природи (не розкидати мурашники, годувати птахів взимку, не зачіпати пташині гнізда, не ламати гілки дерев, кущів і т.д.), при цьому пояснюючи, що окремі рослини і тварини можуть бути небезпечними. Вихователь повинен розповісти дітям і про отруйні рослини, які ростуть в лісі, на полі, лузі. Їх потрібно знати кожному. Для ознайомлення з ними можна використати картинки, наочний матеріал; дітям слід пояснити, що потрібно бути дуже обережним і відучитись від поганої звички пробувати без розбору ягоди, травичку і т. і., так як внаслідок погіршення екологічних обставин, наприклад, кислотних дощів, небезпечними можуть бути і неотруйні рослини. Діти повинні знати, що є отруйні гриби, і вміти відрізняти їх від їстівних грибів. Потрібно пояснити дітям, що ніякі гриби не можна брати в рот і пробувати в сирому виді. Навіть з їстівними грибами останніми роками відбуваються зміни, які роблять їх непридатними для їжі. Консервовані гриби дітям краще не вживати. Для закріплення цих правил добре використовувати настільні ігри, ігри з м’ячем (“їстівне - неїстівне”), відповідний наочний матеріал; влітку - прогулянки в ліс, на природу. Необхідно пояснити дітям, що можна й чого не можна робити при контактах із тваринами. Наприклад, можна годувати бездомних собак і котів, але не можна їх торкатися. Можна погладити домашнього котика чи собаку, гратись з ними, але потрібно знати і пам’ятати, що кожна тварина має свій характер, тому навіть ігри з тваринами можуть привести до травми. Після контакту з твариною слід вимити руки. Особливо обережною повинна бути поведінка міських дітей, які опинилися в сільській місцевості. Їм потрібно пояснити, що тварини зі своїми малятами чи птахи з пташенятами часто ведуть себе агресивно, можуть налякати, травмувати. Діти повинні засвоїти, що не можна дражнити і мучити тварин. Вихователі повинні створити всі умови для самостійної діяльності дітей зі збереження і покращання навколишнього середовища (догляд за тваринами і рослинами, висадження дерев і квітів, прибирання на майданчиках, в лісі і т. д). Необхідно пояснити дітям, що не можна смітити на вулиці, так як це погіршує екологію і негативно відбивається на здоров’ї людини, тварини, рослини. Стихійні лиха Дітям необхідно дати елементарні поняття про стихійні явища в природі, познайомити з правилами поведінки під час стихійних лих, ознайомити зі стихійними лихами, які загрожують їх місцевості. Затоплення Якщо зима сніжна, або весною часто йдуть дощі, то можна спостерігати таке явище, як повінь. Повінь може заливати поля, садки, дороги і навіть населені пункти. Це явище тимчасове. Дорослі завжди знають про наближення повені і готуються до неї. В такі дні діти не повинні покидати приміщення без дорослих. Наочною демонстрацією повені є твір М.О.Некрасова “Дідусь Мазай та зайці” та ілюстрації до нього. Гроза, злива, буря, ураган Дати дітям уявлення про зливу, град, блискавку. Розповідаючи про грозові явища, негоду слід провести з дітьми детальний аналіз всіх фактів у неживій природі, які є умовами виникнення грому і блискавки. Старшому дошкільнику можна пояснити такі умови: - підвищення температури повітря (випаровується велика кількість води, яка охолоджується і віддає своє тепло в навколишнє середовище); - утворення купчасто-дощових хмар, як результат скупчення крапель випарюваної і охолодженої води; - поява сильного поривчастого вітру. Чому виникає грім? Кожна хмара несе в собі певний заряд електроенергії. Під час сильного вітру хмари стрімко пересуваються, наштовхуються одна на одну, віддаючи при цьому свої заряди. Тоді виникає на небосхилі пряма, ламана або зигзагоподібна лінія - блискавка, що виникає від зустрічі двох різних електрозарядів хмар. Найбільшу небезпеку під час грози становить блискавка. Частіше всього блискавка вражає людину на відкритих місцях (у степу, полі, стадіоні, майданчиках), коли вона ховається під одиноке дерево, в копицю сіна, становиться біля електричного стовпа. Якщо опинилися поза приміщенням, на природі, сховатись треба десь у канаві, балці, не треба бігти, краще лягти на землю. У приміщенні не можна сидіти біля відчиненого вікна, тримати високо над головою металеві речі. Не можна купатися в річці під час грози, бо вода - провідник енергії, струму. Людину, яку вразила блискавка, не можна закопувати або засипати землею. Для того, щоб діти яскраво відчули колорит стихії, вихователю рекомендується розглянути з дітьми картину Миколи Пимоненка “Перед грозою”. Запитати, який настрій навіває ця картина?( Добре відчутно тривогу, хвилювання, навіть страх - передчуття справжньої бурі.) Град - це також різновидність опадів, які випадають на землю із хмар. Розглядаючи град, дітям слід розповісти, що він як і сніг, утворюється з води. Це - грудки снігу, які заледеніли тому, що рухаючись в середині великих хмар, наштовхнулись на краплини води. Від цього вони стають більшими і важчими. Град випадає лише з купчастих дощових хмар. Градинки так щільно крижаніють, що не встигають швидко розтанути. Град завжди супроводжується грозою, але не під час кожної грози випадає. Град - небезпечне явище в природі. Він знищує посіви в полі, ламає гілки молодих дерев, кущів, молоді пагони. Від ударів градин гине свійська птиця, дрібна худоба. Бувають випадки ураження градинами і великої рогатої худоби, а також людей. Граду передує гроза. Тому в час наближення грози дітям слід зайти до приміщення, якщо вже застав град, або сховатися під покрівлю будівлі, кущик і накрити голову. Діти в природі спостерігають за вітром. Слід дати поняття про стихійне явище - ураган. Його спричиняє повітря, яке рухається досить швидко в атмосфері. Від урагану гинуть люди, тварини, він може зруйнувати будинки, комунікації. Взимку урагани приносять снігові бурі, які можуть продовжуватись від декількох годин до декількох діб. Під час таких буревіїв може виникнути ожеледиця, заледеніння доріг, дротів, крівлі приміщень. При ожеледиці машини не можуть їхати, важко рухатися людям. Діти при такій погоді мають бути вдома, виходити на вулицю лише з дорослими. Якщо ураган застав вас на вулиці, триматися треба подалі від дерев і мережі електропередач. Не можна ховатися у пошкоджених або напівзруйнованих будівлях. Під час ураганів, буревіїв, грози, ожеледиці можуть статися нещасні випадки. Дуже важливо в таких ситуаціях уміти надати першу допомогу. Землетрус Дати дітям поняття про землетрус, його природне виникнення, ознайомити з правилами поведінки під час землетрусу. Землетрус - це сильні зміщення, розриви, поштовхи, що відбуваються глибоко у земній корі. На поверхні земля починає сильно коливатися, трястися, під час землетрусу може зруйнуватися все, що є на землі, гинуть люди, обриваються мережі електропередач. Щоб краще пояснити дітям природу цього стихійного лиха, слід використати метод моделювання: на столі відтворити разом з дітьми макет місцевості і з будівельного матеріалу збудувати будинки, “посадити деревця”, в блюдечко налити води - зробити озеро і т.д. Поштовхами, ударами під кришку стола можна наочно показати, як все це руйнується. При обговоренні наслідків цього лиха слід використовувати ілюстрації з газет, журналів. Діти старшого дошкільного віку повинні знати, що в першу чергу необхідно якомога скоріше покинути приміщення. Якщо це неможливо, то слід стати в віконній або дверній прогалині. Покидаючи приміщення, треба вимкнути електроприлади, відключити газ. На вулиці слід відбігти від будівель, дерев, не зачіпати обірвані дроти. ІІІ. Дитина вдома Предмети домашнього побуту, які є джерелами потенціальної небезпеки для дітей, діляться на три групи: - предмети, якими категорично забороняється користуватися (сірники, газові плити, електричні прилади, розетки ...); - предмети, які дорослі повинні зберігати в недоступних для дітей місцях (побутова хімія, ліки, спиртні напої, сигарети, харчові кислоти і т.д.). Дитина повинна засвоїти, що предметами першої групи повинні користуватися тільки дорослі. Тут доречні прямі заборони. Діти ні за яких обставинах не повинні запалювати сірники, вмикати плиту, торкатися до ввімкнутих електричних пристроїв, приладів. Як приклади, можна використати художні твори (наприклад, “Кицьчин дім” С.Маршака), ігри-драматизації. Щоб навчити дітей користуватись предметами другої групи, необхідно організувати навчальні заняття з вироблення певних навиків (в залежності від віку дітей). Проблеми безпеки дітей в зв’язку з предметами третьої групи і правила їх збереження є змістом роботи вихователів з батьками. Особливу небезпеку в приміщенні становлять відкриті вікна і балкони. Діти не повинні залишатися самі в кімнаті з відкритим вікном, балконом, виходити без дорослого на балкон, підходити до вікна. В зарубіжних програмах є спеціальні розділи, спрямовані на навчання дітей дошкільного віку поведінці при екстремальних випадках у побуті (наприклад, вміти користуватися слухавкою при виникненні пожежі, травми; вміти привернути увагу перехожого і покликати на допомогу при пожежі, проникненні в дім злодіїв; вміти погасити пожежу, накинувши ковдру на вогонь і т.д.). Також, дітей потрібно вчити правильно користуватись слухавкою для виклику швидкої допомоги та знати номери близьких людей. До цього потрібно залучати також батьків. ІY. Здоров’я дитини Необхідно пояснити дитині, що здоров’я - це одна із головних цінностей життя. Кожна дитина хоче бути сильною, бадьорою, енергійною: бігати не стомлюючись, їздити на велосипеді, плавати, гратись в різні ігри. Погане самопочуття, хвороби є причинами відставання в рості, поганої успішності. Тому, кожен повинен думати про своє здоров’я, знати своє тіло, навчитися піклуватися про нього і не шкодити своєму організму ... Вихователі повинні знайомити дітей з тим, як складене тіло людини, його організм. В доступній формі за допомогою ілюстрованого матеріалу розповідати про анатомію і фізіологію основних систем і органів людини (опорно-руховий, м’язовий, видільний, кровообіг, дихання, нервова система, органи почуття ...). Малюкам, наприклад, показувати, де знаходяться руки, ноги, голова, тулуб, грудна клітина і т.д. Звертати їхню увагу на те, що тіло створене так, щоб ми могли займати вертикальне положення: голова зверху (в самому надійному місці); руки знаходяться у верхній частині тулуба (ними зручно користуватися і зверху і знизу), ноги - довгі та міцні (утримують і рухають все тіло); найнижче - (опора) ступня. Посередині тулуба розміщений чудовий механізм, який допомагає нам жити - серце, захищене грудною кліткою. Розповідаючи про кровообіг, дітям пропонувати послухати, як б’ється серце, пояснити, як воно працює. Коли ми втомлюємось, нашому організму потрібно більше крові, тому серцебиття збільшується; коли ж ми спокійні, то витрачаємо набагато менше енергії і серце може відпочити - б'ється повільніше. Дітям запропонувати перевірити на собі, як працює серце після фізичних вправ, в стані спокою, після сну. Важливо сформувати вміння пильно прислуховуватися до свого організму, щоб допомагати йому ритмічно працювати, вчасно реагувати на сигнали типу: “Хочу їсти”, “Хочу спати”, “Потребую свіжого повітря” і т.д. В ході проведення режимних моментів важливо звернути увагу дитини на самопочуття, внутрішнє відчуття, яке свідчить про голод, втому і т.д., та розповісти про способи усунення (пообідати, попити води, полежати, відпочити). Вихователі використовують традиційні форми організації фізичної активності: ранкова гімнастика, фізкультурні вправи після сну, рухливі ігри в приміщенні і на повітрі, спортивні ігри і розваги, фізкультурні свята і Дні здоров’я. В роботі дошкільних закладів організовуються спортивні секції, клуби, проводиться навчання дітей плаванню. Ці нові форми роботи необхідні для формування у дітей правил безпечної поведінки і здорового способу життя. Заняття фізкультурою і спортом не повинні бути примусовими і одноманітними; важливо використовувати емоційно-привабливі форми їх проведення: музичний супровід, образи (зайчики), красиві атрибути. При цьому звертати увагу дітей на красу і досконалість людського тіла, насолоду від руху. Фізичне виховання дитини є важливим засобом розвитку особистості. Вихователі повинні спонукати формуванню у дітей цінностей здорового способу життя, розвивати уявлення про користь фізичної активності і особистої гігієни. Наприклад, при проведенні фізкультурних занять увага дітей звертається на значення конкретної вправи для розвитку певної групи м’язів, для роботи різноманітних систем організму. Для формування здорового способу життя дітям необхідно розповідати про значення попередження захворювань: різних видів загартовування, повітряних і сонячних ванн, коригуючої гімнастики, масажу. В доступній формі дітям пояснювати, як свіже повітря, вода, сонце, вітер допомагають при загартовуванні організму, як діють різні “лікарські запахи”, що відбувається з організмом людини під час масажу. Необхідно формувати у дітей навички особистої гігієни. Розповідаючи про улаштування і роботу організму, вихователь повинен звернути увагу дітей на його складність і крихкість, а також необхідність бережливого відношення до свого тіла, догляд за ним. Діти повинні навчитися мити руки, чистити зуби, зачісуватися і т.д. Пояснюючи дитині, для чого потрібно чистити зуби, можна розповісти про мікроорганізми, які не видно оком і які є збудниками захворювань. Якщо між зубами виникла дірочка і попала їжа - це готова “хатинка” для мікробів. Ось чому потрібно чистити зуби вранці і ввечері. Корисно також за допомогою лупи чи мікроскопа подивитися на те, скільки різних бактерій “живе” на руках, ховається під нігтями. Тоді дитина ніколи не буде забувати мити руки перед їжею, стригти і чистити нігті. Вихователі повинні розповідати дітям про те, що слід піклуватися не тільки про особисте здоров’я, але й про здоров’я оточуючих. Якщо ти хворий (наприклад грипом), то оточуючі можуть заразитися, бо в краплі слини знаходяться мікроби, і тому, коли ти кашляєш, то потрібно прикривати рот і ніс рукою або носовою хусточкою. Діти повинні знати, що таке здоров’я і що таке хвороба. Корисно дати їм можливість розповісти один одному, що вони знають про хвороби, яке було самопочуття коли хворіли, що саме у них боліло (горло, живіт, голова). Розповідаючи про сліпих чи глухих людей, можна попросити дітей закрити очі, вуха, щоб дитина на собі відчула те, що відчувають сліпі і глухі, і навчилася співчувати їм. Дітям слід повідомляти про інфекційні захворювання, про їх збудників. Пропонувати, наприклад, під мікроскопом роздивитися краплину слини і мікроорганізми, які знаходяться в ній. Розповідають про те, що в крові є лейкоцити, які борються з мікробами. Щоб пояснити, чому піднімається температура тіла, потрібно розповісти, що коли в кров надходе дуже багато мікробів, то захисні сили організму вступають в боротьбу з ними. На місці боротьби стає дуже жарко, і тоді піднімається температура. Ось чому, приходячи до хворого, лікар перш за все вимірює температуру. Дітям пояснюють, що лікарі лікують хворих, допомагають їм побороти хворобу і знову стати здоровими. Пояснюючи, чому потрібно своєчасно звертатися за допомогою до лікаря, можна використати приклади із життя, із художніх творів, вчити дітей не боятись відвідувань лікаря, особливо зубного, розповідають про важливість щеплень для профілактики інфекційних захворювань. Діти часто не вміють пояснити причину свого нездужання, розказати про те, що вони відчувають, переживають. Дитину потрібно вчити звертатися за допомогою до дорослих, правильно розповідати лікареві про те, де саме болить (голова, вухо, живіт...). Корисно організовувати сюжетно-рольові ігри (з іншими дітьми, ляльками, м’якими іграшками), в яких дитина була б і як лікар, і як “хворий”. Необхідно повідомляти дітям елементарні знання про ліки, про те, яку користь вони приносять, як допомагають боротися з мікробами. Застерігають про небезпеку, пов’язану з неправильним вживанням ліків. Діти повинні знати, що ліки приймаються за призначенням лікаря і тільки в присутності дорослих. Ніяких “чужих” ліків (маминих, бабусиних) брати в рот і пробувати не можна. Діти повинні знати про вітаміни та їх користь, і про продукти. Той, хто їсть фрукти і сирі овочі, має хороше самопочуття, чисту шкіру, витончену фігуру. Овочі і фрукти - головні постачальники вітамінів, мінеральних солей, мікроелементів, в тому числі заліза і кальцію, необхідних для кісток, зубів та крові. Цукерки, морозиво, шоколад у великій кількості шкідливі для здоров’я. Вихователь знайомить дітей з правилами надання першої допомоги при травмі: коли порізала дитина палець, потрібно підняти руку вгору і звернутися за допомогою до дорослого; обов’язково розказати про те, що сталося, коли обпікся, вкусила оса, коли впала і дуже забила ногу, руку, голову. Першу допомогу собі дитина може надати і самостійно: наприклад, запаморочилася голова на сонці - скоріше присядь чи приляж в затінку і поклич дорослого; дуже змерзло обличчя на морозі - розітри його легенько шарфом, рукавичкою, але не снігом; змерзли ноги - побігай, пострибай, поворуши пальцями; промочив ноги - переодягнися в сухе, не ходи в мокрих шкарпетках, взутті. Кожне з цих правил може бути темою спеціальної бесіди, заснованою на досвіді дітей, гри-драматизації, сценки лялькового театру. V. Сигнал “Увага всім!” “Захисти себе сам” В старшому дошкільному віці діти мають знати, що у випадках аварії, загрози від стихійного природного лиха, радіаційної небезпеки, хімічного вибуху та іншого на допомогу мешканцям міст та сіл приходить служба цивільного захисту. З метою запобігання лиху, виникнення паніки та допомоги людям у збереженні життя та здоров’я, забезпечення порядку, звучить повідомлення “Увага всім!” у вигляді сирени, гудка, голосом. Кожна людина повинна знати, що треба робити при цьому сповіщальному сигналі. Діти також не повинні лякатися, а діяти швидко та правильно: - якщо сигнал застав на вулиці, треба бігти додому, а якщо вдома відсутні дорослі - до найближчих сусідів, родичів, знайомих; - у приміщенні треба вимкнути телевізор, радіо, послухати повідомлення; - в квартирі, будинку треба зачинити вікна, двері, фрамуги, кватирки; - вимкнути електроприлади, світло. Дітей треба ознайомлювати з захисними спорудами, щоб уникнути страху, залучати до відпрацювання навчальних питань, які потребують їх участі (заповнення захисної споруди, евакуація тощо) відповідно вимог проведення заходів. Пожежа Діти старшого дошкільного віку мають засвоїти дві групи правил, що стосуються пожежі: - правила попередження пожежі; - правила поведінки під час пожежі. Для того, щоб діти засвоїли ці правила свідомо, вихователі повинні з’ясувати, які знання та уявлення мають діти про вогонь, пожежу: - для чого людині потрібний вогонь; - чому вогонь можна назвати ворогом; - коли він стає ворогом. Використовуючи наочний матеріал (плакати, альбоми, кадри діафільмів, де ілюстровані небезпечні ситуації) треба підвести дітей до самостійного висновку: 1. Що спричинило пожежу? 2. Хто винен в цьому? 3. Які трагічні наслідки події? 4. Що треба було робити, щоб запобігти лиху? Можна залучити дітей до складання невеличких розповідей, казок, оповідань про недбайливе ставлення до сірників, про дитячі пустощі. Бажано познайомити дітей з правилами користування електроприладами (телевізор, праска, пральна машина, електроплита). Доцільно провести екскурсії на харчоблок дошкільного закладу, показати дітям електричну плиту, щоб вони відчули тепло, жар від неї та засвоїли прості правила: - не можна класти будь-які речі на плиту; - не можна торкатися плити; - не можна гратися біля плити, бігати. Під час творчої гри “Сім’я”, діти зазвичай відображають інтер’єр квартири, обов’язково використовують телевізор, радіоприймач, праску, газову плиту, пральну машину. В грі діти засвоюють важливе правило: виходячи з дому, необхідно вимкнути електроосвітлення, електроприлади. Профілактикою пожежі повинно стати дотримання дітьми таких правил: НЕ МОЖНА: - гратися із сірниками, запалювати папір, пух тополі, траву, переносити вогонь; - без догляду дорослих розпалювати багаття; - займати вугілля в печі, гратися іграшками біля гарячої плити; - у відсутності дорослих вмикати побутові електронагрівальні прилади; - палити легкозаймисті речовини або перевіряти можливості їх загорання. Доцільно познайомити дітей з правилами користування газовою плитою. Небезпека може статися у випадках виходу газу з приміщення (полум’я залило водою з чайника, загасило протягом). Діти повинні зрозуміти, що запалювати газову плиту дітям не можна. А якщо трапиться біда та відчувається неприємний запах в приміщенні, треба знати, що: - не можна вмикати світло; - не можна користуватися пошкодженими вилками, розетками, вимикачем; - необхідно якомога швидше відчинити вікна, двері; - покинути приміщення; - повідомити дорослих. Другу групу правил складають правила поведінки під час пожежі: - необхідно повідомити про виникнення пожежі сусідам або кому-небудь з дорослих; - під час пожежі не можна ховатися у приміщення; - якщо виникла пожежа на маленькій ділянці, необхідно залити водою, засипати піском; - збити маленьке вогнище за допомогою ковдри, будь-якої міцної тканини; - якщо в приміщенні є діти, які не можуть самі його покинути, необхідно негайно вивести їх на вулицю до небезпечного місця; - якщо відсутні дорослі, слід зателефонувати за номером “01”, повідомити адресу та своє прізвище - не можна жартувати з викликом пожежної команди. Коли пожежа виникла на вулиці під час вибуху і загорівся одяг, полум’я можна швидко погасити, притулившись одягом до стіни, дерева, або просто впасти на землю, та притиснутись до землі або підлоги (в приміщенні). Не можна бігти, якщо загорівся одяг, бо полум’я від повітря буде посилюватись. Людину, на якій загорівся одяг, не можна накривати з головою ковдрою, бо це може пошкодити органи дихання. Також не можна гасити одяг на людині вогнегасником , бо це травмує шкіру потерпілого. На емоційну сферу дитини глибоко впливають художні образи. Читання художньої літератури, обговорення ситуацій, залучення дітей до самостійного пошуку рішення в певній ситуації можуть бути використані при роботі з книгою. Орієнтовні питання для бесіди: 1. А як би ти вчинив на місці героя? 2. А що б ти зробив, якби це трапилось в твоїй присутності? 3. А що б ти порадив бешкетникам? 4. А як би ти допоміг потерпілим? Зміст простих творів неодноразово обіграти в різних видах театралізованої діяльності. Дошкільнята з захопленням будуть гасити “киць чин дім”, лікувати потерпілу кицьку тощо. Радіація В підготовчій групі дітям можна дати елементарні поняття про радіацію, бо вони часто чують про неї через засоби інформації. Доцільно зосередити їх увагу на основних поняттях. Що таке радіація? Це струм дуже маленьких частинок, що мають велику руйнівну енергію. Цей струм людина не може побачити очима, не відчуває його на смак та за запахом. Про наявність радіації можуть повідомити лише прилади, якими її вимірюють. Де знаходиться радіація? Радіація існує скрізь та в усьому: космосі, землі, рослинах, тваринах, навіть у кожній людині. Але розповсюджена вона нерівномірно. Сильнішою вона є високо в атмосфері та глибоко в землі. Вона може підвищуватись в місцях, де добувають вугілля, будують шахти, бурять нафтові або артезіанські свердловини, щоб забезпечити людей чистою водою. Чим корисна радіація? Радіація служить людині. Завдяки їй в медицині лікарі можуть побачити організм людини (флюорографія, УЗД), знайти хворобу та потім лікувати хворого. В промисловості, завдяки радіації, знаходять залежні нафти, добувають її, вимірюють товщину виробів, знаходять дефекти, тріщини в металевих конструкціях. В енергетиці радіація є джерелом світла, тепла (атомні електростанції). Чим шкодить радіація: При недбайливому ставленні, радіація може стати дуже шкідливою, небезпечною і навіть привести до трагедії. В 1986 році сталася аварія на Чорнобильській АЕС, біля м. Прип’ять, внаслідок вибуху одного з блоків станції. Під час аварії загинули люди, а також забруднилася дуже велика територія нашої країни та за кордоном. З найбільших постраждалих місць були евакуйовані люди, бо жити там більше не можна. Люди, що ліквідували аварію, отримали дуже велику дозу радіації і через деякий час померли. Ті, хто отримав невелику дозу радіації - хворіють променевою хворобою, захворюваннями щитовидної залози. Забруднене вибухом повітря від Чорнобиля відносило на далеку відстань. Дощі, що йшли в цих місцях, забруднили землю. Радіація існує дуже довго, її не можна знищити, тому і зараз ці місця називають зонами підвищеної радіації. Люди, що живуть в таких зонах,дотримуються правил безпеки: - не вживають свіжого молока (бо корови випасаються на забруднених луках та пасовищах); - не вживають варених яєць (бо в них багато радіації); - обов’язково довго варять їжу; - не збирають в лісі грибів та ягід. Для того, щоб зменшити радіацію в організмі людини, треба вживати більше овочів та фруктів яскравого кольору: шипшина, обліпиха, чорна смородина, виноград, цитрусові, яблука, груші, полуниці, вишні, капуста, буряк, морква, гарбуз та інші).Також треба вживати сир, квасолю, горох. Як діяти при загрозі радіаційного зараження? Звичайно, діти повинні засвоїти найпростіші правила та дії, що спрямовані на самозахист: - при повідомленні про радіаційну небезпеку у відсутності дорослих зачинити фрамуги, кватирки, вікна, двері; - одягнути одяг, що захистить тіло (довгі рукава, комбінезони тощо); - користуватися ватно-марлевою пов’язкою або просто закрити при необхідності рот тканиною, рукавом одягу; - звернутися до дорослих (сусіди, знайомі, родичі, що знаходяться найближче). Якщо загроза зникла, необхідно виконати просту санітарну обробку: - одяг зняти, витрусити, віддати дорослим для обробки (заходити з зони радіаційного забруднення в одязі не можна); - мити 3-5 хвилин чистою водою рот (воду не ковтати); - почистити зуби; - відкриті частини тіла протерти вологими тампонами, або просто тканиною. |
|
